На старому, усім забутому, горищі лежала картина. Картина, яку намалював відомий автор і вклав у неї свою душу. Цінність цього твору не можливо було оцінити. Попри свою коштовність вона лежала у старенькому ящику, який стерегли місцеві павуки покривши його своєю липкою павутиною. На картині свої сліди залишили час та невідповідні умови зберігання. Перебуваючи в товаристві темряви, павуків і їх жертв час від часу вона відчувала голоси, які доносились з будинку. З кожним новим звуком народжувалася нова надія, що вона звільниться із забуття і займе своє місце на оглядовій стіні та буде милувати людське око, та розповідати про свого Автора. Вона вірила у це.
Одного разу зацікавлений юнак вирішив заглянути на всім забуте горище. На перешкоді став великий засув, який кріпився до громіздкої дерев’яної кришки. Ось під натиском рук засув, через свій скрип, почав видавати звуки невдоволення. Адже порушили його спокій. Впершись плечем об кришку хлопчина підняв її. З горища віяло страхом і темнотою. Павутиння, на яких колихалися залишки їжі, чіплялося за обличчя і руки, нагадуючи непрохідні джунглі. Юнак метр за метром просувався вперед ретельно досліджуючи предмети, про існування яких уже всі забули. З кожним новим кроком у картини тріпотіло серце. І тільки одне на думці, щоб не оминув, щоб замітив. В очах юнака загорілася іскра цікавості. Перед собою він побачив старий ящик. Рука торкнулася його поверхні мовби відчуваючи як б’ється серце картини. Потужний подув, який вирвався з грудей підняв багаторічну пилюку, яка розліталася у різні сторони. Руки старанно взяли ящик за дно і понесли до світла. Потужний вибух світла осліпив картину. За першим разом не змогла розгледіти обличчя свого рятівника. Лише відчувала тепло його рук, яке нагадало про руки її автора. Хлопчина довго вдивлявся в лице картини, знайомився із кожним її міліметром. Обличчя юнака сяяло від радості. Тримаючи в руках шедевр він зрозумів, що із цим твором повинні ознайомитися митці. Картина опустилася цього разу у сумку і знову темрява, дорога і знову світло. Нові обличчя і цікаві очі захоплювалися нею. Вона віднайдена, вона знову комусь потрібна. Умілі руки торкаються її душі і з кожним порухом відновлюють її красу. І ось тисячі людей проходять по виставкових залах. Кожен шукає те, що є відблиском його душі. Перед відновленою картиною зупиняються усі. Кожен у ній вбачає частинку свого життя і поринає у спогади, які приносять відчуття безпеки і любові. Читаючи картину, у серці народжується прагнення кинутися у батьківські обійми і повернутися до рідної домівки, де на тебе завжди чекають і радіють твоєму поверненню.
Коротко про історію картини.
Автор. Твір. Пропажа. Темрява. Руйнування. Відчай. Надія. Віднайдення. Світло. Відновлення. Свідчення. Радість. Обійми Батька.
А яка твоя історія? На якому ти етапі?
Світлина з відкритих інтернет-джерел
